1: Технології, 10 клас
2: АЛГОРИТМ І ПРОГРАМА Компютер – пристрій, створений людиною і призначений для виконання команд, написаних людиною. Послідовність команд, які потрібно виконати у певному порядку, називається алгоритмом. Алгоритм, складений для компютера і записаний мовою, яку він розуміє, називається програмою. Програми для компютера створює програміст.
3: МОВА ПРОГРАМУВАННЯ Штучні мови, створені людиною для написання команд для компютера, називаються мовами програмування. Іншими словами, програми для компютера пишуться на певній мові програмування. З часу створення перших компютерів було створено понад дві з половиною тисячі мов програмування. Одні з них відійшли у минуле, інші використовуються і зараз. Професійні програмісти зазвичай застосовують в своїй роботі лише декілька мов програмування.
4: МОВА ПРОГРАМУВАННЯ Мови програмування поділяються на мови низького рівня (близькі до команд, які може виконувати процесор компютера – машинних кодів) та мови високого рівня (близькі до мови людини). Середовище LAZARUS використовує мову високого рівня Object Pascal.
5: МОВА ПРОГРАМУВАННЯ Програми, написані мовами високого рівня, потрібно потім перевести (транслювати) у машинні коди, адже лише такі програми може виконати процесор компютера. Цим перекладом займаються спеціальні програми, котрі називають трансляторами. Транслятори поділяються на інтерпретатори і компілятори. Object Pascal використовує компілятор.
6: СИНТАКСИС І СЕМАНТИКА Кожна мова програмування має три складові – алфавіт, синтаксис і семантику. Алфавіт – це символи, що використовуються для запису програм даною мовою (букви, цифри, спеціальні символи, ключові слова). Синтаксис – це правила запису із символів алфавіту конструкцій мови (правила створення синтаксично правильних команд, які середовище програмування зможе потім перевести у машинні коди для виконання процесором). Семантика – правила надання практичного сенсу синтаксично правильним мовним конструкціям (адже синтаксично правильно записані команди можуть при їх виконанні не привести до жодного результату замість бажаного). Справді, з правильно записаних слів можна скласти як літературний твір-шедевр, так і безглуздий набір фраз, що не має жодного сенсу.
7: АЛФАВІТ Основними символами мови Object Pascal є: символи - 26 великих і 26 малих латинських букв A, B, . . . Y, Z, a, b, . . . , y, z 10 арабських цифр 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 спеціальні символи / () . , : ; $ Літери українського алфавіту не входять до складу алфавіту мови. Їх використання допускається лише в рядкових і символьних значеннях змінних чи коментарях. До спеціальних символів відносяться також наступні пари символів: (не дорівнює), (більше чи дорівнює), : (присвоїти), ( (ліва межа коментаря), ) (права межа коментаря), (. , . ), // (початок рядку коментаря). У програмі ці пари символів не можна розділяти пробілами, якщо вони використовуються як знаки операцій чи як межі коментаря.
8: ЕЛЕМЕНТИ ПРОГРАМИ Елементи програми - це мінімальні неподільні її частини, що несуть у собі певну значимість. До елементів відносяться: зарезервовані слова; ідентифікатори; типи; константи; змінні; мітки; підпрограми; коментарі. Зарезервовані слова – це англійські слова, що означають для середовища необхідність виконання певної дії, елементи мовних конструкцій; виділяються іншим кольором.
9: ТИПИ ДАНИХ До основних типів даних мови Object Pascal відносяться: цілі числа (універсальний тип – integer) дробові числа (універсальний тип - real) символи (char) – поодинокі символи, наприклад Z, Ж рядки (string) – слова, фрази, наприклад Мені 16 років логічний тип (boolean) – приймає значення лише так (true - істина) чи ні (false - хиба).
10: ЗМІННІ Змінна — це область памяті компютера, в якій знаходяться дані, котрими оперує програма. Кожна змінна повинна мати своє неповторне і зрозуміле імя, яке придумує програміст. Як імя змінної можна використовувати послідовність з букв латинського алфавіту, цифр і деяких спеціальних символів, однак першим символом в імені змінної повинна бути лише буква (наприклад, suma, name1, myage тощо). Пропуск (пробіл) в імені змінної використовувати не можна. Object Pasccal не розрізняє великі (прописні) і малі (рядкові) букви в іменах змінних: імена SUMA, Suma і suma - це одна і та ж змінна. Змінні, що будуть використані у програмі, обовязково оголошуються в розділі оголошення змінних, який починається словом var (variable - змінна). При оголошенні змінних вказується їх імя та після двокрапки - тип даних, котрі у них зберігатимуться. Приклад оголошення змінних:
11: КОНСТАНТИ В мові Object Pascal існує два види констант: звичайні і іменовані. звичайна константа — це ціле або дробове число, рядок символів або окремий символ, логічне значення. іменована константа — це імя (ідентифікатор), яке в програмі використовується замість самої константи. Розділювачем у десяткових дробах є крапка (наприклад, 9. 8). Стандартний вид числа 2,3410-12 записують так: 2. 34e-12 (буква Е може бути малою чи великою). Окремі символи чи рядки обмежують апострофом (a, мама). При наявності у рядку апострофа його подвоюють: шкіряний мяч. Логічні значення – true, false. Іменована константа, як і змінна, перед використовуванням повинна бути оголошена в розділі оголошення констант, який починається словом const (тип не вказується). Приклад оголошення констант:
12: ВИРАЗИ З допомогою констант і змінних та знаків операцій і дужок можна створювати вирази. Зрозуміло, що значення виразу має певний тип даних (один із стандартних типів). Приклади виразів: 123. 4 (матиме тип real) X12 (матиме тип boolean) Myname - student (матиме тип string). В арифметичних виразах використовуються операції додавання (), віднімання (-), множення () та ділення (/). Можливе також використання операцій div, mod (наприклад, x z1 mod 4 – z2 div 10). При використанні різних типів результат матиме тип з більш ширшим діапазоном значень. Логічні вирази використовують як операції порівняння (, , -5) and (x-20)
13: ОПЕРАНДИ, ОПЕРАТОРИ Вираз складається з операндів і операторів. Оператори знаходяться між операндами і позначають дії, які виконуються над операндами. У виразі 12 6 числа 12 і 6 – операнди, дія (додавання) є оператором. Як операнди виразу можна використати змінну, константу, функцію або інший вираз. Основні оператори алгебри приведені в таблиці:
14: СТАНДАРТНІ ФУНКЦІЇ
15: СТАНДАРТНІ ФУНКЦІЇ
16: ОПЕРАТОР ПРИСВОЄННЯ
