Інноваційна діяльність підприємства

Скачать презентацию на тему: "Інноваційна діяльність підприємства" с количеством слайдов в размере 47 страниц. У нас вы найдете презентацию на любую тему и для каждого класса школьной программы. Мы уверены, что наши слайды помогут найти вам свою аудиторию. Весь материал предоставлен бесплатно, в знак благодарности мы просим Вас поделиться ссылками в социальных сетях и по возможности добавьте наш сайт MirPpt.ru в закладки.

Нажмите для просмотра
Інноваційна діяльність підприємства

1: Інноваційна діяльність підприємства

2: Термін інновація (англ. іппоvаtіоп) складається із двох слів: латинського «новація» - новинка та англійського префіксу «ін», що означає «В», «введення». У перекладі з англійської мови «інновація» - упровадження нового (оновлення). Відповідно до міжнародних стандартів інновація визначається «як кінцевий результат» інноваційної діяльності, який втілився у вигляді нового або удосконаленого продукту, впровадженого на ринок, нового або удосконаленого технічного процесу, що використовується у практичній діяльності, або нового підходу до соціальних послуг. Відповідно до Закону України «Про інноваційну діяльність» під інноваціями розуміють новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздатні технологlї, продукцію або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва або соціальної сфери.

3: Сутність і класифікація інновацій Критерій новизни нововведень дає змогу розподілити їх в головному за двома типами: радикальні нововведення (тобто базові) та модифікаційні. Види продукції, що раніше не випускалися, принципово нові види технологій, впровадження яких тягне за собою розроблення і використання нової техніки, а також нові принципи організації та управління виробництвом належать до радикальних нововедень. Цей тип нововведень зявляється рідко, зберігаючи суспільну та економічну значущість протягом тривалого часу. Радикальні нововведення зазвичай створюються за умов проведення цілеспрямованих фундаментальних й прикладних досліджень. Модифікаційний тип нововведень, повязаний із вдосконаленням наявних технічних засобів та їх адаптацією до вимог, що змінилися. Такі нововведення враховують раціональні особливості використання радикальних нововведень і передбачають наявність розвиненої інфраструктури, до якої входять експериментально-технічна база, а також система науково-технічної інформації.

4: За умов, коли нововведення перетворюється на новий фактор виробництва, воно стає інновацією. За умов, коли нововведення перетворюється на новий фактор виробництва, воно стає інновацією. Й. Шумпетер, засновник теорії інноваційного розвитку, виділяє пять типів інновацій: випуск нового продукту або відомого продукту нової якості; упровадження нового, досі невідомого в даній галузі методу виробництва; проникнення на новий ринок збуту – відомий чи невідомий; отримання нових джерел сировини чи напівфабрикатів; організаційна перебудова, зокрема створення монополії чи її ліквідація.

5: За предметним змістом виділяють чотири види інновацій: За предметним змістом виділяють чотири види інновацій: продуктові, спрямовані на виробництво й використання кінцевих видів виробів – засобів виробництва і предметів споживання; технологічні, спрямовані на створення й використання нових технологічних процесів для виробництва кінцевих видів виробів (продукції); соціальні, метою яких є створення й застосування нових економічних, організаційних та інших механізмів, що забезпечують більш ефективне функціонування основних структурних ланок; комплексні – органічна єдність кількох або всіх перелічених вище видів. За типом новизни для ринку інновації поділяють на: нові для галузі в світі; нові для галузі у країні; нові для певного підприємства (групи підприємств).

6: За місцем у системі (на підприємстві, у фірмі) можна виділити: За місцем у системі (на підприємстві, у фірмі) можна виділити: інновації на вході підприємства (зміни у виборі та використанні сировини, матеріалів, машин і обладнання, інформації та ін. ); інновації на виході підприємства (вироби, послуги, технології, інформація та ін. ); інновації системної структури підприємства (управлінської, виробничої, технологічної). У залежності від глибини змін, які вносяться, виділяють інновації: радикальні (базові); модифікаційні (часткові).

7: Рис. Класифікація інновацій

8: Для фармацевтичної галузі важливе значення також має значення класифікація інновацій за глибиною передбачуваних змін: – інновації першого порядку, які передбачають локальне оновлення окремих елементів системи (наприклад, раціоналізація інформаційних потоків; підвищення кваліфікаційно-професійного рівня персоналу; розробка нової упаковки ЛЗ та інше); – інновації другого порядку, які передбачають зміну кількісних властивостей системи. До цього рівня інновацій відносяться інновації, що спрямовані на збільшення продуктивності або кількісної інтенсивності процесів, а також повязані із впровадженням у виробництво добре відомих генеричних ЛЗ, які вже виробляються іншими вітчизняними фармацевтичними підприємствами; - інновації третього порядку, які передбачають перегрупування складових частин системи з метою покращання її функціонування (розробка нових форм ЛЗ, розширення фармакологічної дії, впровадження нових методів аналізу існуючих ЛЗ та ін. );

9: - інновації четвертого порядку, які передбачають адаптивні зміни елементів системи з метою забезпечення їх оптимальної взаємодії (наприклад, удосконалення організаційної структури підприємства, впровадження інформаційних технологій, маркетингових, логістичних підходів в управління та ін. ); - інновації четвертого порядку, які передбачають адаптивні зміни елементів системи з метою забезпечення їх оптимальної взаємодії (наприклад, удосконалення організаційної структури підприємства, впровадження інформаційних технологій, маркетингових, логістичних підходів в управління та ін. ); -інновації пятого порядку, які передбачають якісні зміни, що виходять за межі простих адаптованих змін; при цьому первісні ознаки системи не змінюються, хоча відбувається суттєве покращання і розширення її корисних властивостей (наприклад, впровадження нових принципів технологічних процесів з метою поліпшення фармакологічного ефекту ЛЗ; освоєння генеричних препаратів нового покоління; створення підприємством власної товаропровідної мережі, що забезпечує вихід на нові ринки або ринкові сегменти та ін. ); - інновації шостого порядку, які передбачають якісні зміни первісних властивостей системи без зміни функціонального принципу (наприклад, розробка і впровадження у виробництво оригінальних ЛЗ, при виробництві яких використовуються традиційні технологічні принципи; реорганізація виробництва у відповідності з вимогами GMP, GCP, GLP і стандартами ISO; освоєння нових для фармацевтичних підприємств видів виробництва: харчових домішок, ветеринарних препаратів та ін. ); -інновації сьомого порядку, які передбачають вищі зміни у функціональних властивостях системи і її функціональних принципах (розробка і впровадження у виробництво оригінальних препаратів з використанням принципово нових технологічних підходів).

10: Інновації першого – пятого порядку відносяться до модифікаційного типу; шостого – сьомого порядку до радикального типу. Інновації першого – пятого порядку відносяться до модифікаційного типу; шостого – сьомого порядку до радикального типу. Обовязковими властивостями інновацій у фармації є: - науково-технічна новизна; - виробнича застосованість; - соціально-економічна затребуваність; - ефективність (економічна, соціальна, екологічна та ін. ). Узагальнена класифікація інновацій у фармацевтичній галузі наведена на рис.

11: Класифікація інновацій у фармацевтичній галузі

12: Алгоритм інноваційної діяльності фармацевтичного підприємства

13:

14:

15: Основні установи, що проводять наукові дослідження для фармацевтичної промисловості: Державний науковий центр лікарських засобів, Державний науково-дослідний інститут хімічних технологій Хімтехнологія, Інститут органічної хімії НАН України, Інститут екстремальної патології, онкології та радіології НАН України та ін. Основні установи, що проводять наукові дослідження для фармацевтичної промисловості: Державний науковий центр лікарських засобів, Державний науково-дослідний інститут хімічних технологій Хімтехнологія, Інститут органічної хімії НАН України, Інститут екстремальної патології, онкології та радіології НАН України та ін. Значний обсяг наукових досліджень проводять також вищі навчальні заклади фармацевтичного і медичного профілю або як контрактні дослідні організації, або спільно з Національною Академією Наук України, міністерствами чи підприємствами. Провідні фармацевтичні підприємства проводять наукові розробки у своїх власних лабораторіях.

16: Головні напрямки наукових досліджень у фармацевтичній галузі України Головні напрямки наукових досліджень у фармацевтичній галузі України розробка нових ЛЗ та технологій для їх виробництва; розробка нових хімічних субстанцій; розробка нових виробничих технологій для виробництва генеричних ЛЗ; конструкторські розробки нового фармацевтичного обладнання та удосконалення існуючого обладнання; розробка нових стандартів та нормативних правил; маркетинг і логістика.

17: Економічна ефективність моделі інноваційного розвитку досягається за умов:   ТП ТВР ТНА ТА ТІВ ТОВ, де ТП – темпи росту прибутку; ТВР – темпи росту виручки від реалізації; ТНА – темпи росту нематеріальних активів; ТА – темпи росту активів; ТІВ – темпи росту інноваційних витрат; ТОВ – темпи росту операційних витрат.

18: В основу моделі інноваційного розвитку вітчизняного фармацевтичного виробництва повинні бути покладені такі принципи: В основу моделі інноваційного розвитку вітчизняного фармацевтичного виробництва повинні бути покладені такі принципи: безперервність, економічність, гнучкість інноваційної діяльності та її адаптованість до зміни факторів зовнішнього і внутрішнього середовища; відповідність умовам ресурсного забезпечення підприємств, їх потенціалу; орієнтація на потреби ринку; пріоритет процесних інновацій над продуктовими; надання переваг неціновим методам конкурентної боротьби, зокрема якості ЛЗ; інтеграція науки і виробництва з активним залученням підприємницького капіталу (банківського, торговельного та ін. ); комерціалізація НДДКР; державна підтримка інноваційної діяльності.

19:

20:

21:

22: Кожна інновація реалізується за схемою, яка називається інноваційним циклом, який включає різні етапи – від ідеї до комерціалізації нововведення. Узагальнена схема інноваційного циклу може бути представлена таким чином: Кожна інновація реалізується за схемою, яка називається інноваційним циклом, який включає різні етапи – від ідеї до комерціалізації нововведення. Узагальнена схема інноваційного циклу може бути представлена таким чином: ФД – ПД – Р – Пр – Б – ОС –ПВ – М – З, де ФД – фундаментальні (теоретичні) дослідження; ПД – прикладні дослідження (які обовязково включають маркетингові, патентно-інформаційні дослідження і техніко-економічне обґрунтування); Р – розробки; Пр – проектування; Б – будівництво; ОС – освоєння; ПВ – промислове виробництво; М – маркетинг; З – збут. Стадії проектування (Пр) і будівництва (Б) не є обовязковими.

23: Первинним етапом нововведення є творчий акт створення ідеї, що має імовірнісний характер. Етап народження нової ідеї повязаний з виникненням концепції нововведення. Цей творчий акт важко планується і прогнозується, він заснований на чергуванні накопичення знань і миттєвих озарінь, тісній взаємодії розумових процесів з інтуїтивними здогадами. Первинним етапом нововведення є творчий акт створення ідеї, що має імовірнісний характер. Етап народження нової ідеї повязаний з виникненням концепції нововведення. Цей творчий акт важко планується і прогнозується, він заснований на чергуванні накопичення знань і миттєвих озарінь, тісній взаємодії розумових процесів з інтуїтивними здогадами. Другий етап винаходу або розробки предметної форми нововведення, тобто надання ідеї матеріальної субстанції та форми. Результатом винаходу є інформаційний продукт: конструкція виробу, технологічна схема процесу і т. п. На цьому етапі доводиться науково – технічна можливість реалізації ідеї нововведення. Третій етап є створення нововведення, що полягає в матеріалізації ідеї, інформації, закладеної у наукових дослідженнях і конструкторських розробках.

24: Зміст науково - технічного етапу складають наукові дослідження, дослідно-конструкторські розробки, лабораторні та технологічні дослідження нових зразків, пусконаладжувальні роботи, технічна допомога, консультації та авторський нагляд за нововведеннями. Зміст науково - технічного етапу складають наукові дослідження, дослідно-конструкторські розробки, лабораторні та технологічні дослідження нових зразків, пусконаладжувальні роботи, технічна допомога, консультації та авторський нагляд за нововведеннями. Наступний етап передбачає освоєнню нової продукції або нової технології у виробництві. Саме на цьому етапі здійснюється первинне впровадження зразка у виробництво. Запропонована біологами назва інвазія (від англ. іnvasion), що визначає первинне впровадження у будь - який процес, точно підходить до назви цього інноваційного акту. Тут субєкт інновації впроваджується у нове технологічне та економічне середовище.

25: На виробничій стадії здійснюється весь комплекс робіт по впровадженню нової продукції, виготовленню перших партій, а потім відбувається масового випуску нового продукту. На виробничій стадії здійснюється весь комплекс робіт по впровадженню нової продукції, виготовленню перших партій, а потім відбувається масового випуску нового продукту. Виробничий етап створення нововведення складають: інвестиційні заходи, повязані з організацією виробництва нової продукції або застосуванням нової технології, придбанням та монтажем нового обладнання; перекваліфікація, підбір та навчання персоналу; випуск дослідних партій продукції, серійне, а потім масове виробництво нової продукції; розширення масштабів виробництва і дифузії нововведення; вихід нововведення на ринок і його комерціалізація.

26: Відрізняються моделі інноваційного процесу розробки і впровадження оригінального лікарського засобу (ОЛЗ) і генеричного лікарського засобу (ГЛЗ). Відрізняються моделі інноваційного процесу розробки і впровадження оригінального лікарського засобу (ОЛЗ) і генеричного лікарського засобу (ГЛЗ). Модель розробки і впровадження оригінального препарату може бути представлена таким чином: НД – Р – ОС – ПВ – М – З – ПМ,   де НД – наукові дослідження; Р – стадія розробки, яка включає в себе етапи: попередня розробка; технологічні і біофармацевтичні дослідження; докліничні дослідження; кліничні дослідження (І, ІІ, ІІІ фаза); ПМ – постмаркетингові дослідження (IV фаза клінічних досліджень). Модель розробки і впровадження генеричного лікарського засобу має вигляд:  Р – ОС – ПВ – М – З,   де Р – стадія розробки, яка передбачає такі етапи: технологічні і біофармацевтичні дослідження; спрощені доклінічні дослідження; обмежені клінічні дослідження (або доведення біоеквівалентності).

27:

28:

29:

30: Науковий ефект (Ен) – це ефект, одержаний в наслідок створення наукової продукції в процесі наукової праці і повязаний з приростом наукової інформації. Науковий ефект (Ен) – це ефект, одержаний в наслідок створення наукової продукції в процесі наукової праці і повязаний з приростом наукової інформації. Науково-технічний ефект (Ент) відбивається в нарощенні науково-технічної інформації і його найважливішими рисами є новизна, теоретичний рівень і можливість реалізації. Технічний ефект (Ет) – це ефект, який повязаний із розвитком виробництва на базі впровадження дослідно-конструкторських розробок (ДКВ).

31: Рис. Взаємозвязок ефектів, повязаних з інноваційним процесом

32: Практика свідчить, що 15 результатів прикладних досліджень характеризуються потенційним економічним ефектом і 85 - очікуваним. Технічний ефект, що обумовлений результатом впровадження у виробництво ДКР, може бути оцінений завдяки фактичному економічному ефекту. За статистикою результати освоєння виробництва інноваційних продуктів на 70 визначаються фактичними ефектом і на 30 - очікуваним. Практика свідчить, що 15 результатів прикладних досліджень характеризуються потенційним економічним ефектом і 85 - очікуваним. Технічний ефект, що обумовлений результатом впровадження у виробництво ДКР, може бути оцінений завдяки фактичному економічному ефекту. За статистикою результати освоєння виробництва інноваційних продуктів на 70 визначаються фактичними ефектом і на 30 - очікуваним.

33: Необхідність та економічна доцільність державного регулювання інноваційних процесів в умовах ринку обумовлена: - існуванням таких етапів інноваційних процесів, які взагалі не можуть бути комерціалізовані. Це в першу чергу - фундаментальні дослід ження. ; - характерною рисою сучасного стану інноваційного розвитку є те, що фундаментальні дослідження всі в більшій мірі набувають міждисциплінарного характеру, що, потребує додаткових інвестиційний витрат, повязаних зі створенням відповідної системи науково-технічної інформації, підготовки кадрів, проведення відповідних організаційних заходів та ін. ; - сучасні інноваційні розробки (наприклад, повязані зі створенням, впровадженням у виробництво і виводом на ринок ОЛЗ) потребують надто великих фінансових ресурсів, які не мають змоги сконцентрувати у себе навіть провідні і найбільш конкурентоспроможні підприємства; стосовно ЛЗ сиріт, для лікування соціально-загрозливих захворювань; у багатьох випадках висока економічна ефективність інновацій досягається лише за умов високої ємності ринку; необхідність створення відповідної інноваційної інфраструктури; формування і захист необхідного конкурентного середовища, яке сприяє і спонукає всіх субєктів ринкових відносин до інноваційного розвитку.

34: економічний ефект від ряду інновацій має спряжений характер, оскільки проявляється в багатьох сферах. Особливо це стосується таких соціально важливих іновацій , як ЛЗ. Це обумовлює необхідність державної експертизи масштабних соціально-важливих інноваційних проектів та їх необхідну фінансову підтримку; економічний ефект від ряду інновацій має спряжений характер, оскільки проявляється в багатьох сферах. Особливо це стосується таких соціально важливих іновацій , як ЛЗ. Це обумовлює необхідність державної експертизи масштабних соціально-важливих інноваційних проектів та їх необхідну фінансову підтримку; -тривалість інвестиційного лагу і відповідно терміну окупності інвестицій в інноваційні проекти у фармації; -велика кількість ризиків, що супроводжують інноваційну діяльність (технологічний, фінансовий, комерційний та ін. ), потребують певних зовнішніх стимулів і гарантій з метою створення системи мотивацій, яка б спонукала підприємства, інвесторів до вибору і надання переваг саме інноваційній діяльності, а не іншим альтернативним формам збільшення капіталу.

35: До основних функцій держави в сфері регулювання інноваційних процесів, як правило, відносять: До основних функцій держави в сфері регулювання інноваційних процесів, як правило, відносять: акумулювання коштів на наукові дослідження та інновації; координація інноваційної діяльності; стимулювання інновацій; створення правової бази інноваційних процесів; кадрове забезпечення інноваційної діяльності; формування науково-інноваційної інфраструктури; інституційне забезпечення інноваційних процесів; регулювання соціальної та економічної спрямованості інновацій; підвищення суспільного статусу інноваційної діяльності; регіональне регулювання інноваційних процесів; регулювання міжнародних аспектів інноваційної діяльності.

36:

37: Фінансові методи стимулювання інноваційного розвитку – це конкретні способи формування та використання цільових фінансових ресурсів для здійснення найбільш перспективних і гостро затребуваних суспільством наукових розробок, що в першу чергу стосується створення нових вітчизняних ЛЗ, необхідних для лікування найбільш розповсюджених і соціально небезпечних видів захворювань. Вони спрямовані на: - побудову відповідного економічного і правового механізму, спрямованого на стимулювання інноваційної активності підприємств, по-перше, шляхом використання таких макроекономічних важелів як податки, амортизаційна політика, кредити; по-друге, шляхом створення реальних умов для компенсації підвищених витрат підприємств, повязаних із проведенням і впровадженням у виробництво наукових розробок; - створення економічних і правових умов для подальшого розвитку інвестиційної інфраструктури в напрямку формування принципово нових каналів фінансування інноваційних процесів.

38:

39:

40:

41:

42:

43:

44:

45:

46:

47:

Скачать презентацию


MirPpt.ru