1: Навчання грамоти
2: Особливості української фонетики і графіки
4: Алфавіт
5: Букви
6: Голосних звуків в українській мові 6 (шість). Вони можуть бути наголошеними й ненаголошеними. Усі голосні — складотворчі а, о, у, е, и, і. На письмі позначаються 10 (десятьма) буквами: а, о, у, е, и, і, я, ю, є, ї.
7: Букви я, ю, є я, ю, є на початку слова — завжди 2 звуки: Я в і р — 4 б. , 5 зв. Ю н г а — 4 б. , 5 зв. Є в г е н — 5 б. , 6 зв. йа йу йе я, ю, є після голосних звуків будуть позначати 2 звуки: м о я т в о є с в о ю йа йе йу я, ю, є після апострофа позначають два звуки: в я н у т и в ю н и п а м я т а є йа йу йа йе я, ю, є після приголосних позначають один звук та мякість попереднього приголосного: п і с н я с и н є м о л ю с я на не луса
8: Букви ї, щ, ь, й букви ї та щ завжди будуть позначати два звуки незалежно від позиції в слові: ї х а в п о ї з д м о ї в ї з д йі йі йі йі щ а с т я п р а щ у р и к у щ шч та шч шч ь (знак мякшення) не позначає звука: б а т ь к о н е н ь к а д о н ь к а ø ø ø буква й завжди позначає мякий приголосний: р і й к р а й р о з м а й рій край розмай
9: Мякість приголосних дтзсцлнр дз, усі інші, які знаходяться у позиції перед голосним і: вінок вінок, гілка гілка, жінка жінка, кішка кішка, півник півник, фіалка фіалка, хірург хірург, вечір вечір, шість шіст, щітка шчітка. Мякість приголосних ще може позначатися на письмі буквами я, ю, є, ь, коли вони стоять у слові після букв на позначення приголосних, які вимагають мякої вимови: нянька нанка; Нюра нура; ллє л:е; батьківський батківский.
10: Дзвінкі та глухі приголосні Дзвінко Глухо г р и б (грибочок) г р и п (грипує) пориста рослина вірусне захворювання к а з к а (казочка) к а с к а (касочка) літературний жанр (твір) головний убір
11: Вимова дзвінких приголосних Вимовляємо приголосні в кінці слова та в кінці складу — дзвінко: За-вод, дуб, бе-рег, гряд-ка, друг, сад, ряд, лож-ка, град. Перевіримо правильну вимову, вимовляючи пари слів: Завод – заводи; дуб – дуби; берег – береги; грядка – грядочки; друг – з другом; сад – в саду; ряд – ряди; ложка – ложечки; град – градом.
13: Завдання 1. Запишіть слова, підставляючи замість цифр порядковий номер букв в алфавіті, і проаналізуйте їх за звуковим складом (словникові слова , слова до теми). 19, 16, 12, 3, 7, 27, 31 2. Вставте потрібне слово в речення (тема «Апостроф»). 17, 1, 21, 33, 18, 15, 1 працює за 15, 19, 17, 20,32, 23, 7, 21, 19, 17.
14: Віднови прислівя 30 11 21 7 слово, 6 19 2 21 7 діло 6 24 29 24 й 22 7 21 27 7 обігріло.
15: Навчання грамоти – це засіб набуття дітьми перших навичок правильного читання і письма, формування їх мислення і розвиток мови. Основні завдання: розвиток фонетико-фонематичного слуху, розвиток мовлення, формування механіки читання навички, формування каліграфічного письма.
16: Психолого-педагогічні основи навчання грамоти: підбір форм, методів і видів роботи із врахуванням психологічних особливостей першокласника (мовлення, мислення, увага, уява, сприймання). Основний метод - звуковий аналітико-синтетичний метод навчання грамоти. Основоположник методу - К. Д. Ушинський.
17: Класифікація методів навчання грамоти за критерієм, яка мовна одиниця клалася в основу навчання грамоти (буква, звук, склад, слово)
18: Класифікація методів навчання грамоти за критерієм, який прийом роботи (аналіз чи синтез) був провідним
19: Науково-методичні засади звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти 1) предметом читання є позначена буквами звукова будова слова; звуки мовлення є основними мовними одиницями, якими вона оперує на початковому етапі оволодіння грамотою; 2) початкові фонетичні уявлення діти мають одержувати тільки на основі спостережень за відповідними одиницями мовлення (звук, голосний, приголосний, склад та ін. ) з належним усвідомленням їх істотних ознак; 3) початку ознайомлення дітей з буквами має передувати період практичного засвоєння звукової системи рідної мови, так званий добукварний період.
20: Особливості методу має виховний і розвивальний характер, забезпечує розумовий розвиток через систему аналітико-синтетичних вправ; спирається на живе мовлення учнів, на мовленнєвий досвід; за основу аналітико-синтетичної роботи береться звук; одиниця читання – склад; виділяються три періоди навчання грамоти – підготовчий (добукварний), букварний (основний) і післябукварний періоди; письмо формується паралельно з читанням; диференційований та індивідуальний підхід до учнів; пропедевтичне введення елементів граматики, словотвору, орфографії, лексикології – на практичній основі;
21: Провідний принцип звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти
22: Прийоми звукового аналізу допомагають учням усвідомити звукову будову слова і послідовність звуків у ньому, що є необхідним для грамотного письма. Прийоми звукового аналізу допомагають учням усвідомити звукову будову слова і послідовність звуків у ньому, що є необхідним для грамотного письма. Прийоми звукового синтезу навчають відтворювати звукову форму живого слова при сприйнятті букв, тобто читати слово.